Астрономи виявили незвичайне зоряне скупчення, що нагадує різдвяну ялинку і світиться у відомому “пологовому будинку” Чумацького Шляху.
Як зазначає Interesting Engineering, цей об’єкт отримав назву Cosmic Christmas Tree (“Космічна ялинка”) і знаходиться в межах туманності NGC 2264, приблизно за 2 700 світлових років від нашої планети.
Цей регіон розташований у малопомітному сузір’ї Єдинорога, неподалік від густої центральної частини Чумацького Шляху, де зберігаються великі обсяги газу та космічного пилу. Саме завдяки цим умовам тут активно формуються нові зірки.
У статті йдеться про те, що це скупчення отримало свою назву через трикутну конфігурацію, створену молодими зірками. На знімках, зроблених телескопом, ця форма дійсно нагадує різдвяну ялинку. Однак під цим привабливим виглядом приховане дуже активне середовище, де зорі все ще формуються, віддаючи величезну кількість енергії і змінюючи простір навколо.
“Для вчених NGC 2264 є цінною, оскільки в одному регіоні можна спостерігати одночасно кілька етапів зоряного формування: від колапсу щільних хмар до моменту, коли молоді зірки починають “витісняти” матеріал, з якого самі утворилися”, – пояснюють дослідники.
Зазначається, що туманність NGC 2264 утримує великі обсяги водневого газу, змішаного з космічним пилом. Коли новостворені зорі нагріваються, вони випромінюють потужне ультрафіолетове світло, що збуджує атоми водню. В результаті це спричиняє червоне світіння великих ділянок туманності.
Астрономи відносять такі зони до емісійних туманностей. Темні пилові смуги, що проходять через них, блокують світло від далеких зірок, створюючи чіткі контрасти.
Однак пил також не лише поглинає світло. Біля гарячих зірок він розсіює блакитні хвилі, формуючи так звані відбивні туманності. Поєднання червоного та блакитного сяйва надає Космічній ялинці багатошарового, майже святкового вигляду.
Молоді зорі, Туманність Конуса і “Лисяче хутро”
У центрі цього регіону сяє масивна й нестабільна зоря S Monocerotis, яскравість якої змінюється з часом. Навколишній пил відбиває її світло, створюючи помітне блакитне свічення.
Вгорі утворюється власне “ялинка” – десятки молодих зірок, що формують неконтурний трикутник. Всі вони виникли з однієї газової хмари і мають вік лише кілька мільйонів років. Їхнє випромінювання та зоряні вітри нагрівають газ, вирізаючи порожнини у навколишніх хмарах і поступово обмежуючи подальше зореутворення поблизу.
На півночі регіону розташована Туманність Конуса – стовп gasу та пилу з чіткою вершиною, чию поверхню “обточують” потоки випромінювання сусідніх зірок. По сусідству розташована Туманність Лисячого хутра, названа завдяки своїй складній волокнистій структурі. Її яскраві нитки постійно змінюють форму під впливом зоряних вітрів.
У небі Землі ця область займає близько 1,5 градуса – це еквівалент трьох повних Місяців, розташованих поруч. В масштабах Всесвіту її ширина сягає приблизно 80 світлових років.
“Космічна ялинка – це не лише вражаючий “сезонний” образ. Для астрономів це унікальна панорама того, як зорі формуються, взаємодіють і поступово змінюють обличчя Всесвіту”, – підкреслює Interesting Engineering.
