Дослідники помічають все більше випадків, коли дикі тварини швидко еволюціонують під впливом людського середовища. Про новий випадок цього явища повідомляє earth.com.
Зокрема, в багатьох місцях стали поширеними годівнички для диких птахів. В деяких регіонах цю практику використовують рідше, в інших – багато людей активно підгодовують птахів. Ця постійна підтримка почала негативно впливати на деякі види диких птахів, як з точки зору їхніх психічних, так і фізичних характеристик.
Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі дослідили, який вплив має близькість до людини на колібрі виду каліпта рубіновоголова, або колібрі Анни (Calypte anna) – малюків, які активно зустрічаються в Північній Америці, особливо на Західному узбережжі.
Як зазначає earth.com, незважаючи на те, що інші види диких тварин в цій області зменшилися під впливом людини, колібрі Анни, навпаки, розширюють свою чисельність і ареал.
Еволюція диких колібрі
Протягом останніх ста років умови існування колібрі Анни зазнали значних змін. По-перше, в регіоні з’явилося багато іноземних рослин, які цвітуть у той час, коли місцеві вже зів’яли. По-друге, популярність підгодовування колібрі зросла, і багато приватних дворів облаштовані годівничками з солодкою водою – стабільним джерелом їжі, особливо в холодніші періоди.
Щоб зрозуміти, як ці зміни вплинули на птахів, учені дослідили музейні зразки колібрі: близько 400 дзьобів, зібраних з кінця XIX до початку XXI століття. Вони зв’язали ці дані з інформацією про зростання кількості годівниць та завезених рослин.
В результаті дослідження вчені виявили чітку кореляцію між підвищенням кількості годівниць і зростанням чисельності колібрі Анни, а також поступові зміни в формі їхнього дзьоба. Дзьоб почав ставати довшим, більш конічним і звуженим на кінці. Ці зміни особливо помітні у самців, що, на думку авторів, може допомогти їм в боротьбі за територію біля годівниць.
Хоча може здаватися, що збільшена кількість їжі має знижувати конкуренцію, на практиці це не завжди так. В природі колібрі харчуються на квіткових полях, де кожна квітка містить лише один ковток нектару; водночас годівнички є насиченим джерелом їжі.
Замість того щоб розподілятися на великій території, всі птахи злітаються до одного невеликого, але дуже багатого джерела – цукрової води. Це призводить до ситуації, коли всім не вистачає місця, навіть якщо їжі достатньо. У таких умовах навіть незначна перевага у формі дзьоба може вплинути на швидкість живлення та успіх у конфліктах.
Дослідження також показало, що в холодніших широтах дзьоб коротшає, ймовірно, щоб зменшити втрати тепла, адже дзьоб бере участь у терморегуляції.
Таким чином, дослідження команди Каліфорнійського університету стало ще одним підтвердженням того, що еволюційні зміни можуть відбуватися за десятиліття, а не тільки за тисячі або мільйони років.
Дослідження в повному обсязі доступне в журналі Global Change Biology.
