Людська ціна конфлікту в Україні зафіксована в багатьох джерелах. Але російське вторгнення справляє вплив також і на тварин у несподіваний спосіб. Заглибившись у дослідження, яке вийшло в грудні в журналі Evolutionary Applications, науковці нарахували, що війна перевернула життя домашніх тварин, перетворюючи їх на собак, які більше нагадують диких.
Дослідники зібрали інформацію про 763 собак з дев’яти областей України. Команда співпрацювала з притулками для тварин, а ветеринари й волонтери фіксували факти про бродячих собак у безпечних зонах, а іноді й в районах, що вважаються небезпечними, як пише The New York Times.
Однак збір інформації на передовій був значно складнішим. Ця наукова робота проходила під керівництвом зоолога з Львівського національного університету імені Івана Франка Ігоря Дикого. Доктор Дикий два роки, починаючи з 2022-го, був добровольцем у ЗСУ на передовій – спочатку біля Лиману в Донецькій області, потім поруч з Харковом, ближче до кордону з Росією.
“Ми багато їх годували, надавали притулок і медичну допомогу, коли це було можливо,” – розповідає доктор Дикий.
Дослідження фокусувалося на домашніх собаках, багато з яких втратили своїх господарів та стали бродячими. “Ситуація з тваринами в Україні від початку війни була дуже складною, – зазначає провідна авторка статті та зоолог Львівського університету Марія Марцив. Деякі власники забирали своїх вихованців, але багато з них залишалися на вокзалах або на окупованих територіях.
Швидка еволюція зовнішності
Серед висновків дослідницької групи зазначено, що собаки на передовій за короткий час стали нагадувати диких предків, таких як вовки або койоти.
Доказів цієї трансформації було чимало: у собак на фронті рідко зустрічалися морди, притаманні брахіцефалам (наприклад, французьким бульдогам) або подовжені (як у такс). Багато з них також мали меншу масу тіла. Змінилася навіть форма вух: частіше зустрічалися гостровухі собаки, ніж собаки з звислими вухами.
“На передовій виживають собаки з рисами, що нагадують диких: стоячі вуха, прямий хвіст та менше білого кольору в забарвленні,” – зазначила доктор Марцив у листі. Співавтор дослідження, аспірант Гданьського університету в Польщі Малгожата Вітек додала, що “війна виступає як сильний фільтр, відбираючи ознаки, які підвищують виживаність в екстремальних умовах”.
У дослідженні вказується, що в зонах бойових дій в Україні виявлено й інші характеристики, властиві диким видам: там спостерігалося менше старих, хворих і травмованих тварин, а собаки на передовій частіше згруповувалися в зграї.
“Нас найбільше вразила швидкість цих змін. Хоча війна триває недовго, різниця між фронтовими собаками та іншими популяціями вже була дуже помітною,” – говорить Вітек. Проте науковці попереджають, що їх результати не слід трактувати як прискорену еволюцію внаслідок війни.
“Зміни, які ми спостерігаємо, надто швидкі, щоб їх можна було пояснити молекулярною еволюцією,” – підкреслює Вітек.
Насправді, умови війни віддають перевагу тваринам з певними характеристиками. Наприклад, собака з маленькою масою тіла меншою мірою активує протипіхотну міну, їй легше знайти укриття, і вона є меншою мішенню для осколків.
Незважаючи на прояви диких рис, більшість собак залишалися залежними від людей у питаннях харчування, доповнюючи свій раціон рослинами та випадковим полюванням. Деколи собаки виживали, поїдаючи тіла загиблих солдатів. Деяких “усиновлювали” українські військові, але у дослідженні були й собаки, які стали більш незалежними у питанні виживання.
Загроза для екосистеми
“Це можна розглядати як процес фералізації (здичавіння) – повернення до автономного життя,” – вважає керівник проекту та біолог з Гданьського університету Малгожата Пілот.
Хоча дослідження зосереджене на собаках, воно піднімає питання про широкі екологічні наслідки, спричинені війною.
“Факти свідчать про те, що жахи війни мають сильний негативний вплив не лише на собак, а й на види, які обмежені в мобільності та потребах до середовища проживання,” – зазначає Юен Річі, еколог дикої природи з Університету Дікіна в Австралії, який не був учасником дослідження.
Як підкреслила доктор Пілот: “Війни – це не лише гуманітарні катастрофи, але й екологічні.”
Вплив війни на навколишнє середовище
Також раніше згадувалося, що війна знищила унікальний ліс на Донбасі, і відновити його вже неможливо. Мова йде про понад 30 тисяч гектарів зелених насаджень у степовій зоні, які мали ознаки бореальних екосистем.
