У мармурових та вапнякових ділянках одних із найпосушливіших територій планети науковці виявили структури, що кидають виклик звичайним уявленням про геологічне формування. На перший погляд, камінь має типовий вигляд для сухих регіонів, що утворилися під впливом ерозії і часу. Проте при детальнішому розгляді відкриваються вузькі, симетрично розташовані канали, що проходять по поверхнях скель. Це повідомляє Indian Defence Review.
Цими утвореннями почали цікавитися як геологи, так і мікробіологи, які досліджують давні взаємодії між життям і твердої Землі.
“Тунелі, які можна побачити тільки під мікроскопом, не хаотичні, а виглядають так, ніби проходять за певними, повторюваними маршрутами через скелі, що збереглися незмінними протягом мільйонів років. На даний момент фахівці з різних галузей досліджують значення цього відкриття”, – зазначають у статті.
Ці структури вперше були зафіксовані у пустельних мармурових відслоненнях Намібії понад десяток років тому під час польових досліджень з керівництвом професора Сеса В. Паскіра з Університету Йоганна Гутенберга в Майнці.
Після цього аналогічні утворення були знайдені у вапняку в Омані та чорному мармурі в Саудівській Аравії, що свідчить про можливість їхнього широкого поширення.
“У всіх випадках дослідники зафіксували мікротунельні смуги завширшки близько 0,5 міліметра та глибиною до трьох сантиметрів, які паралельно і вертикально вирівняні уздовж тріщин у скелях. Ці смуги, які можуть простягатися на десять метрів і більше, суттєво відрізняються від ознак, створених вивітрюванням або тектонічними зрушеннями”, – наголошують у виданні.
Розташування тунелів вказує на дії, що більше відповідають скоординованій активності мікробів, ніж випадковому розчиненню мінералів.
Таким чином, науковці припустили, що колонія ендолітичних мікроорганізмів могла переміщатися в субстраті, виділяючи органічні кислоти, що руйнували мінерал-господаря. В результаті цього їхні залишки осідали, формуючи біле карбонатне заповнення, яке нині видно у вигляді скам’янілостей.
“Деякі тунелі містять структури річних кілець, помітні під мікроскопом, які можуть свідчити про періодичні зміни в наявності поживних речовин, температурі чи вологості під час активних фаз діяльності мікробів. Це узгоджується з відомими процесами, які спостерігаються у сучасних хемотаксичних бактеріях, що регулюють свою колективну поведінку у відповідь на зовнішні сигнали”, – пояснюють у публікації.
