На дні океану біля Індонезії вчені виявили артефакти, що знову привертають увагу до Homo erectus. Дослідження допомагають зрозуміти, як ці давні люди жили в умовах ландшафтів, яких тепер немає, повідомляє Daily Galaxy.
Відомо, що знайдені рештки походять з території, яка раніше була Сундаландом — величезним сушею, що пов’язувала численні сучасні острови Південно-Східної Азії, коли рівень води був нижчим. З часом ця земля була затоплена, приховавши цілі екосистеми.
У своєму дослідженні команда археологів під керівництвом Гарольда Бергхуїса зазначила, що місце знахідок датується пізнім середнім плейстоценом. Цей період відрізняється різноманіттям і мобільністю груп гомінідів.
Дослідники підкреслили, що Homo erectus були значно ближчими до сучасних людей, ніж попередники. Вони мали довші ноги та коротші руки, що робило їхню ходьбу і біг більш ефективними.
Крім того, вчені виявили, що Homo erectus були більш м’язистими, що ймовірно дозволяло їм активніше полювати.
Скам’янілості також свідчать про те, що об’єм черепа Homo erectus перевищував об’єм черепа австралопітеків на більш ніж 50%.
“У відносно посушливих умовах середнього плейстоцену на сході Яви стада травоїдних і групи гомінідів, які мешкали на рівнинних ділянках, ймовірно, залежали від великих річок, що забезпечували їх питною водою та ресурсами для харчування. Серед нових знахідок – сліди порізів на кістках черепах і численні зламані кістки корів, що свідчить про полювання та споживання кісткового мозку,” – розповів Бергхуїс.
Як полювали давні люди 200 тисяч років тому
Раніше в Шенінгені (Німеччина) вчені виявили добре збережені дерев’яні списи. Спочатку дослідники вважали, що їхній вік становить приблизно 300 000 або навіть 400 000 років. Проте новий аналіз змінив цю думку.
Вчені дійшли висновку, що ці дерев’яні списи значно молодші, ніж гадали раніше. Вік цих знарядь становить близько 200 000 років, що свідчить про те, що неандертальці творили ці передові знаряддя для полювання.
