Схоже, що Сонячна система переміщується у Всесвіті з швидкістю, котра значно перевищує прогнози традиційної космології. Як зазначає earth.com, група вчених з Німеччини провела дослідження галактик та виявила, що їх маршрут у космосі випереджає прогнози теорії.
Нещодавнє дослідження радіогалактик, опубліковане в журналі Physical Review Letters, не підтвердило загальноприйняту теорію руху космічних об’єктів. І вказані невідповідності можуть свідчити про те, що “або наші космічні моделі, або наші масштабні дослідження не враховують важливі аспекти”.
Дослідницька команда, яку очолив астрофізик Лукас Беме з Білефельдського університету, провела радіодослідження віддалених галактик, щоб перевірити, як реальність відповідає описам Всесвіту.
Звичайним фоном для космічного руху є космічний мікрохвильовий фон – це слабке залишкове світло з раннього Всесвіту. Він може показати, що Сонячна система швидко переміщається в певному напрямку, що, у свою чергу, залишає певний слід на кількості галактик.
Це також підтверджує космологічний принцип, який стверджує, що Всесвіт виглядає однаково у всіх напрямках. Згідно з цим принципом, дослідження галактик має виявити приблизно однакову кількість джерел у різних напрямках після врахування руху Сонця.
Дослідження радіогалактик
Команда дослідників зосередила увагу на галактиках, що випромінюють сильні радіохвилі. Оскільки ці хвилі здатні проходити через пил, що блокує видиме світло, вони дозволяють знаходити галактики, які не можна побачити на звичайних знімках.
Ураховуючи рух Сонячної системи, можна виявити більше радіогалактик в напрямку руху, а менше – ззаду, що призводить до статистичного дисбалансу. Щоб виміряти цей дисбаланс, дослідники об’єднали кілька великих масштабних досліджень карт неба, які враховують радіоджерела на значних територіях, приблизно чотирьох мільйонів радіоджерел на чверті північного неба.
Точний підрахунок галактик
Беме та його колеги розробили модель для точного підрахунку кількості галактик, використовуючи негативний біноміальний розподіл – статистичну модель, яка обробляє дані підрахунку, які сильно розсіяні. Це дозволило команді виявляти багатокомпонентні радіоджерела та вважати їх за одне джерело, а не за кілька.
Вчені також створили метод оцінки, що оновлює ймовірності, базуючись на даних та попередніх припущеннях. Він оцінює силу та напрямок диполя галактики, враховуючи, як змінюється чутливість при огляді неба.
Вимірювання руху у Всесвіті
Використовуючи своєму оцінювачі на трьох великих каталогах, дослідники змогли виявити точну швидкість галактик та Сонячної системи.
Загальноприйнята швидкість Сонячної системи складає приблизно 827 000 кілометрів на годину. Ця швидкість є стандартом, якому, як очікується, мають відповідати огляди галактик за напрямком та силою.
Однак нові результати суперечать очікуванням, які ґрунтуються на традиційній космології. Адже сила та розміри слідів, залишених галактиками, змушують переглядати попередні наукові висновки.
У майбутньому планується дослідження, чи залишиться перевищення радіосигналів після ще більш ретельного аналізу та систематизації галактик. Якщо невідповідність підтвердиться, космологи опиняться перед непростим, але захопливим вибором: або основне припущення про однорідність великомасштабного Всесвіту не вірне, або існує невідомий фактор, що формує розподіл матерії в космосі.
