Сахара, яка зараз вважається самим спекотним місцем на Землі, колись виглядала зовсім інакше. Геологічні дослідження, проведені в печерах на півдні Марокко, свідчать про те, що в давнину в цьому районі випадало набагато більше дощів. Про це повідомляє Daily Galaxy.
Дослідники зробили це відкриття, вивчаючи сталагміти — мінеральні утворення, які зростають з підлоги печер внаслідок капання води з верхніх шарів.
Сталагміти виступають природними архівами кліматичних умов, адже утворюються лише за наявності дощової води, що проникає в вашу земельну поверхню і потрапляє в печери. Протягом часу мінеральні відкладення накопичуються, зберігаючи інформацію про склад води, з якої вони виникли.
Згідно з дослідженням, яке було опубліковане в науковому журналі Earth and Planetary Science Letters, вчені зібрали малі фрагменти сталагмітів вагою близько 0,25 грама з печер на південь від Атлаських гір. Аналізуючи рівні ізотопів урану та торію у цих зразках, вони змогли визначити час їх утворення та періоди зупинки росту.
“Результати дослідження свідчать, що сталагміти росли приблизно з 8 700 до 4 300 років тому. Це вказує на те, що в той час в регіоні опадів було значно більше”, — йдеться в матеріалі.
Зелена Сахара сприяла розвитку ранніх людських спільнот
Більш вологий клімат прямо впливав на життя людей, що населяли цю територію. Дослідження показало, що археологічні знахідки відзначають значне зростання неолітичних поселень на південь від Атлаських гір у період, коли дощів стало більше.
Ці спільноти залежали від скотарства, яке вимагало наявності води і рослинності. Збільшення кількості дощів могло підтримувати пасовища та дозволяти пастушим суспільствам розширюватися на нині пустельних територіях.
Співавторка дослідження доктор Джулія Барротт зазначила, що зв’язок між кліматичними умовами та історією людства став очевидним під час проведення досліджень.
“У 2010 році було неймовірно цікаво досліджувати печери на півдні Марокко під час моїх польових спостережень. І надзвичайно приємно, що наші вимірювання та їх інтерпретація так гармонійно співпадають з археологічними та екологічними даними з усього регіону”, — пояснила вона.
Тропічні потоки приносили дощі
Для того щоб визначити джерело давніх опадів, вчені також проаналізували ізотопний склад кисню у шарах сталагмітів. Це дало змогу встановити атмосферні процеси, які постачали вологу до регіону.
За даними дослідження, опади, ймовірно, зумовлювалися тропічними потоками — великими хмарними системами, які здатні переносити вологу з тропіків до субтропіків.
Дослідники зауважили, що це перший доказ впливу таких атмосферних процесів на майбутні опади у північно-західній частині Сахари.
Сем Холловуд, один із авторів дослідження, завершив, що навіть малі відкладення в печерах можуть розкрити значні екологічні зміни.
“Цікаво дивитися, скільки ми можемо дізнатися з маленьких шматочків вапнякових відкладень, які формуються під землею”, – сказав він, підкресливши, що дослідники продовжують працювати над точнішою оцінкою масштабів збільшення опадів у цей давній період.
