Археологи та лінгвісти намагаються розгадати безліч стародавніх письмових систем, які залишаються невідомими навіть у сучасній епосі технологій.
Експерти вважають, що ці системи можуть розповісти про високорозвинені цивілізації, чиї тексти ще не піддаються розумінню, про що пише Німецька хвиля. “Це інтелектуальна загадка, настільки складна, що навіть найталановитіші уми не можуть її вирішити. Такі письмові залишки відкривають нам доступ до культур, котрі давно зникли”, – коментує ситуацію Свеня Бонманн, фахівець з історико-порівняльної лінгвістики з Кельнського університету.
Видання стало відомо, що дослідження Бонманн зосереджено на епі-ольмекській письмовій системі, яка використовувалася на південно-східному узбережжі Мексики. Незважаючи на те, що деякі написи можуть вказувати на первинну письмову традицію, невеликий обсяг текстів і невизначеність їх контексту значно ускладнюють розшифрування.
Писемність цивілізації долини Інду, також відомої як хараппська культура, на території сучасної північно-західної Індії та Пакистану, настільки ж таємнича. Вона з’являється на печатках та осколках кераміки, але зазвичай в дуже коротких послідовностях – питання про її статус як розвиненої мови чи системи символів залишається відкритим.
Писемність Ронгоронго з чилійського острова Пасхи є також надзвичайно абстрактною. Вона містить гліфи, що зображують птахів, людей та декоративні елементи. Написи збереглися лише на кількох дерев’яних табличках, зокрема пошкоджених.
Про мінойську цивілізацію, центр якої розташовувався на острові Крит, відомо більше. Проте з трьох її письмових систем розшифровано лише лінійне B, ранню форму грецької мови. Критські ієрогліфи та лінійне A залишаються загадкою для науковців.
Значний диск із Феста, глиняний предмет із спіралеподібними знаками, був знайдений на Криті на початку XX століття і датований близько 1700 року до нашої ери. Він справив враження на дослідників, але до сих пір не піддався розшифруванню.
Етруська мова, якою спілкувалися в центральній Італії, залишається загадкою. Попри те, що алфавіт цілком зрозумілий, адже він походить від грецького, сама мова не має відомих родичів, що ускладнює її вивчення.
Протоеламська мова — це найстаріша відома письмова та адміністративна традиція в регіоні, що згодом став відомим як Елам, а нині це територія Ірану.
Хоча написи добре задокументовані, таблички часто являють собою фрагменти, зміст яких схожий на адміністративні записи. Вона не належить до жодної знайомої мовної сім’ї.
Як зазначає видання, у цих письмових системах є одна спільна проблема: відсутність еквівалента Розеттського каменю — артефакту, на якому один і той же текст представлений трьома різними способами, що дозволило вченим дешифрувати єгипетські ієрогліфи.
“Без такого ключа важко співвіднести символи зі звуками, складами або словами”, – підсумувало видання.
Однак це не неможливо, сказала Бонманн, на прикладі дешифрування лінійного письма B:
“Двомовні тексти не є обов’язковими, проте потрібна спадкоємність до історичних часів. Такі елементи, як топоніми, імена правителів чи богів, можуть допомогти в цьому процесі.”
Проте в умовах наявності лише кількох коротких текстів важко виявити шаблони та підтвердити теорії.
“Ви завжди працюєте з фрагментами чи уривками минулого”, – зазначила Бонманн.
Науковиця підкреслила, що важливим аспектом у розшифруванні мови є можливість віднести її до вже відомої мовної сім’ї. Якщо такого немає, немає також структур слів, граматичних моделей або звукових систем, на основі яких можна було б встановити зв’язок.
