Лікувальний ефект екстрактів наперстянки пурпурової (Digitalis purpurea), яку використовують для покращення серцевого ритму у хворих на серцеву недостатність, вперше було зафіксовано лікарем і ботаніком Вільямом Вітерінгом у 1775 році, за даними Discover Wild Life.
Вітерінг пробував чай із поєднання 20 різних рослин, який йому приготував знаний цілющник. Після чаю його серце стало битися швидше. Зацікавившись, він вирішив дослідити, яка з 20 травин вплинула на це, тому і протестував кожну з них окремо.
Він з’ясував, що листя наперстянки є потужним стимулятором серцевого ритму. Вітерінг успішно застосовував їх у лікуванні пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, відомою в його епоху як водянка. Його відкриття та практичні дослідження принесло йому популярність і достаток.
Найактивніші компоненти рослини згодом були визначені як дигітоксин та дигоксин, останній з яких і досі застосовують для лікування серцевих хвороб.
Варто зазначити, що, як і багато інших рослинних екстрактів, настій наперстянки може бути небезпечним при передозуванні. Проте в малих дозах під ретельним спостереженням він має терапевтичні властивості.
Препарати продовжують виготовляти з рослин наперстянки, але наразі основним джерелом є Digitalis lanata, оскільки вона містить вищі рівні активних речовин.
