У січні 1991 року у штаті Колорадо на луках Скелястих гір група дослідників провела унікальний експеримент, щоб з’ясувати, як зміна клімату вплине на екосистеми.
Як зазначає The Guardian, на той момент вважалося, що підвищення температури може стимулювати зростання трави, але натомість трава та польові квіти почали зникати, поступаючи місцем полину. Експериментальні території перетворилися на чагарникові пустелі. Навіть гриби у ґрунті змінилися внаслідок підвищеної температури.
Дослідники дійшли висновку, що ці луки зникнуть за кілька десятиліть, якщо температура підвищиться на 2°C порівняно з доіндустріальним рівнем. Ці результати викликають занепокоєння не лише для Колорадо, але й для гір у всьому світі, оскільки розпочинається процес “чагарникової ерозії”.
Методика експерименту
Інфрачервоні обігрівачі протягом року опалювали 5 ділянок площею 30 кв. м. Обігрівачі встановлювалися на висоті голови та підтримували температуру на 2°C вище середньої. Вони обігрівали верхні 15 см ґрунту. Тварини могли вільно приходити та пастися, а природна система зберігала свою цілісність.
Протягом 29 років дослідники виявили, що кількість чагарників на прогрітих ділянках зросла на 150% в порівнянні з незігрітими. Поверхня ґрунту висохла на 20%, а рослини з короткою кореневою системою зазнали стресу. Деякі польові квіти вимерли в обігрітих зонах. “Це ознака майбутніх змін”, – зазначила провідна дослідниця Лара Соуза з Університету Оклахоми.
Дослідники також зафіксували значні зміни у світі ґрунтових грибів і мікробів. Чагарники та полин менш залежать від грибів, ніж трави. Було відзначено зменшення кількості грибів, що сприяють засвоєнню поживних речовин, та збільшення кількості грибів, які руйнують органічні речовини. “Це підкреслює, що коли відбуваються великі зміни на поверхні, ймовірно, також відбуваються суттєві зміни під землею”, – додала Соуза.
Ситуація в Європі
Альпійські луки містять 50% європейської флори на всього 3% території. Вони є домом для багатьох рослин, яких більше ніде не знайти. “Вони існують тут тисячоліттями. Їх видове різноманіття дуже значне, і ми втратимо велику частину цього. Лише ліси залишаться, такі ж, як ті, що ми маємо нижче”, – зазначив Патрік Мель з Ланкастерського університету, досліджуючи альпійські луки в Австрії та їх зникнення внаслідок кліматичних змін.
Мель спостерігав, як дерева, зокрема сосни, піднімаються вгору по горам через потепління:
“Це глибока трансформація екосистеми – переходить форма життя від лугової до лісової”.
Арктична “чагарникова ерозія”
Розширення чагарникового покриву є одним із найзначніших змін арктичного ландшафту, а тенденції “озеленення” в полярних регіонах можна спостерігати навіть з космосу. Основним фактором є підвищення літніх температур. Згідно з даними, отриманими в період з 1984 по 2020 рік, чагарниковий покрив у західній канадській Арктиці зростав на 2,2% кожні 10 років.
У холодних регіонах рослини зазвичай невеликі. Більші рослини можуть страждати від вітрових навантажень, холоду або від ваги снігу. Коли клімат стає теплішим, чагарники та дерева можуть займати ці місця.
“Глобальне потепління знімає деякі обмеження на ріст рослин, які були пов’язані з холодними умовами у високоширотних та гірських екосистемах. Відбувається перехід від луків до чагарників, а врешті-решт до дерев,” – зазначила еколог Сара Далрімпл з Ліверпульського університету імені Джона Мурса, вивчаючи зміни в Ісландії.
Трав’яні та ґрунтові екосистеми, які тисячоліттями були в крихкому балансі, ймовірно, зазнають незворотних змін у найближчі десятиліття. “Загалом, заростання чагарниками не є само по собі проблемою, але втрата арктичних екосистем є серйозною проблемою”, – підкреслила Далрімпл.
