Науковці відкрили новий вид величезного доісторичного крокодила, який, за попередніми оцінками, важив близько пів тонни і досягав довжини до 4,5 метра, ймовірно, полюючи на наших предків під час блукань по африканських землях. Про це інформує The Independent.
Цей предок сучасних крокодилів мав помітний горб на голові і ховався у річках та озерах, щоб атакувати представників ранніх людей більше 3 мільйонів років тому.
“Вчені дали йому назву Crocodylus lucivenator, що означає ‘мисливець Люсі’, оскільки він, напевно, полював на вимерлий вид гомінідів Australopithecus afarensis — одного з найвідоміших предків людей, завдяки збереженому скелету віком 3,2 мільйона років, відомому як “Люсі”, — розповіли автори матеріалу.
За даними дослідження, максимальна довжина цього крокодила становила від 3,5 до 4,5 метра, а вага зрілих особин коливалася від 270 до 590 кг.
Вочевидь, цей хижак чекав на здобич, занурюючись у воду, щоб раптово напасти на тих, хто приходив напитися, стверджують вчені.
“Цей крокодил був найбільшим хижаком в екосистемі, перевершуючи левів та гієн, і становив найбільшу загрозу для наших предків у той період. Хоча ми ніколи не дізнаємося, чи намагався конкретний крокодил зловити Люсі, він, мабуть, подумав: ‘Вечеря’, побачивши представників цього виду”, — зазначив Крістофер Брочу, один з авторів дослідження з Університету Айови.
Крім того, цей вимерлий крокодил мав особливі фізичні характеристики, зокрема великий горб на середній частині морди, схожий на той, що мають американські крокодили, але відсутній у нільських крокодилів в Африці.
Вчені вважають, що цей горб використовувався крокодилами для приваблення самок.
“Це можна спостерігати у деяких сучасних крокодилів, де самець опускає голову перед самкою, щоб продемонструвати свою красу”, — пояснив Брочу.
Скам’янілості були знайдені на розкопках у Хадар, розташованих у регіоні Афар в Ефіопії.
“У пліоцені Хадар представляв собою різноманітні екосистеми, які включали лісисті та водні середовища, такі як озера і річки, з відкритими лісами, галерейними лісами, вологими луками і чагарниками. Цей крокодил був серед небагатьох видів, які змогли вижити протягом цього періоду”, — підкреслив ще один автор дослідження, Крістофер Кампісано.
