Берегова лінія Великого Солоного озера в Юті виглядає практично безлюдною. Широкі солоні мілини простягаються до мілководдя, що блищить під палючим сонцем. Вітер піднімає легкі хвильки на поверхні, але під цим спокійним шаром водойми ховається одне з найцікавіших середовищ у Північній Америці.
Дослідники тривалий час вважали це озеро бідним на біологічне різноманіття, про що повідомляє The Daily Galaxy. Висока солоність обмежує кількість видів тварин, які можуть там вижити, і більшість досліджень зосереджувалися на кількох добре відомих організмах. Екологічну історію озера здавалося легко охарактеризувати: всього кілька видів, які пристосувалися до умов, де більшість форм життя не можуть існувати.
У цій екосистемі домінують два види. Маленьке ракоподібне Artemia franciscana, більше відоме як артемія (зяброногий рачок), утворює величезні сезонні популяції, тоді як мухи-береговушки розмножуються у темних килимах, що вкривають береги озера. Разом вони забезпечують їжу мільйонам перелітних птахів, які використовують озеро як місце для годування.
Проте, в той час, коли вони панують, в бруді під водою існувало ще щось. Дослідники, котрі досліджували донні відкладення озера, нещодавно виявили нову форму життя, яка не була раніше описана тут. Між частинками бруду і соляними кристалами ховалися мікроскопічні круглі черв’яки – представники групи нематод (Nematoda). Це відкриття додає нову грань життя в одному з найсолоніших озер Західної півкулі.
Мікроскопічна спільнота на дні озера
Відкриття зробили науковці з Університету Юти під керівництвом біолога Байрона Адамса, який спеціалізується на мікроскопічних організмах, що виживають в екстремальних умовах. Команда зібрала зразки відкладень з різних місць озера та відправила їх у лабораторію для детального аналізу.
Під мікроскопом виявили несподіване. В зразках рухалися тонкі черв’яки завдовжки всього кілька міліметрів. Генетичні дослідження підтвердили, що ці організми належать до класу нематод – групи, яка присутня в практично кожному екосистемі на Землі.
Ці істоти є одними з найчисленніших на планеті. Вони мешкають у ґрунтах, океанах, прісних водоймах і навіть у глибоких підземних середовищах. Проте, незважаючи на їхню розповсюдженість, вчені ніколи не зафіксували їх в цьому гіперсолоному озері, яке часто вважалося занадто солоним для більшості видів тварин.
Результати дослідження були опубліковані у журналі Journal of Nematology, де команда описала кілька видів круглих черв’яків, знайдених у донних відкладеннях. Ця робота додає абсолютно нову групу організмів до відомих мешканців озера.
Виживання в екстремальних умовах
Життя в озері стикається з уникальними викликами. В деяких частинах водойми соляна концентрація значно перевищує морську. Такі складні умови порушують водний баланс у багатьох клітинах, тому тільки деяким організмам вдається вижити.
Тварини, які мешкають у цих умовах, мають спеціальні адаптації для підтримки внутрішньої стабільності. Наприклад, артемії контролюють свій сольовий баланс і водночас фільтрують мікроскопічні водорості з води. Личинки мух-береговушок розвиваються в густих берегових килимах, де бактерії та водорості стають їхньою їжею.
Нові черв’яки займають іншу частину екосистеми. Замість того, щоб плавати у відкритій воді, вони живуть у донних відкладеннях, пересуваючись через мікроскопічні просвіти між зернами бруду. Ці мікроскопічні простори часто містять органічні накопичення та щільні колонії мікробів.
У цьому середовищі черв’яки, ймовірно, живляться бактеріями, мікроводоростями та органічними матеріалами, які осідають з товщі води. Така їжа ставить їх у центр прихованої харчової мережі озера, де мікроби та органічні частинки формують основу біологічної активності.
Що виявили зразки відкладень
Коли дослідницька команда детально проаналізувала свої зразки, з’ясувалося, що черв’яки були не поодинокими. У декількох пробах спостерігалася значна кількість цих організмів, що вказує на те, що вони є постійними мешканцями озера, а не випадковими прибульцями.
Науковці також ідентифікували кілька видів круглих черв’яків. Це різноманіття свідчить про те, що більше одного виду адаптувалося до суворих умов озера. Кожен з них може займати різні ніші в середовищі донних відкладень.
Ці мікроскопічні тварини є важливими в багатьох екосистемах. Споживаючи мікробів і розкладаючи органічні відходи, вони сприяють переробці поживних речовин у ґрунті та відкладеннях водойм. Їхня діяльність також допомагає перемішувати шари осадів, що впливає на перенесення кисню та поживних речовин на дні озера.
Виявлення їх у цьому середовищі свідчить про те, що подібні процеси відбуваються під солоними водами озера. Незважаючи на те, що ці тварини невидимі для ока, їхня діяльність може підтримувати мікробні спільноти, що існують у відкладеннях.
