Група науковців змоделювала гніздо птаха, що нагадує динозавра, але не вмів літати – овіратора – у реальних розмірах. Це було зроблено для вивчення процесу висиджування яєць, і результати виявилися досить захоплюючими, повідомляє scitechdaily.com.
У новому дослідженні, розміщеному в журналі Frontiers in Ecology and Evolution, тайванські вчені проаналізували, як овіратори висиджували свої яйця, а також процес вилуплення. Реконструкція ґрунтувалась на виді Heyuannia huangi, який жив приблизно 70–66 мільйонів років тому на території сучасного Китаю. Довжина цього динозавра становила близько 1,5 метра, а вага – близько 20 кг. Він будував напіввідкриті гнізда, що складалися з кількох кілець яєць.
Опис експерименту
Для створення гнізда вчені застосували пінополістирол та дерево як основу каркаса. Для імітації м’яких тканин використали бавовну, бульбашковий папір і текстиль. Яйця ж були виготовлені з ливарної смоли.
Дві експериментальні кладки були організовані у вигляді подвійних кілець, що відображає структуру, знайдену у скам’янілостях овіраторових гніздів. Така незвична компоновка означала, що не кожне яйце могло прямо контактувати з дорослою особиною, яка його висиджує.
Дослідження показали, що в умовах нижчої температури, коли доросла особина була в гнізді, яйця, розташовані у зовнішньому кільці, мали температурну різницю до 6 °C. Це варіювання може призводити до асинхронного вилуплення, коли яйця з одного кладки з’являються в різний час.
У тепліших умовах різниця температур яєць у зовнішньому кільці становила приблизно 0,6 °C. Це свідчить, що овіратори, які жили в теплішому кліматі, могли мати інші способи вилуплення, оскільки сонячне світло могло стати додатковим джерелом тепла.
“Варто зазначити, що великі динозаври навряд чи сиділи на яйцях. Швидше за все, вони використовували тепло сонця або ґрунту для інкубації, як це роблять черепахи. Гнізда овіраторов були відкриті для повітря, що означає, що сонячне тепло могло мати значно більше значення, ніж теплотворність ґрунту”, – пояснив провідний автор роботи, доктор Цзу-Руей Ян.
Висиджування яєць у динозаврів було гіршим, ніж у сучасних птахів
Більшість птахів користуються терморегуляційною контактною інкубацією, коли батько сидить безпосередньо на яйцях і передає їм тепло свого тіла. Для функціонування такого методу необхідно виконання трьох умов. Доросла особина має торкатися кожного яйця, бути основним джерелом тепла і підтримувати температуру всіх яєць в обмеженому діапазоні.
Овіратори, ймовірно, не могли виконати ці вимоги. Кругова компоновка яєць заважала повному контакту між дорослою особиною та кожним яйцем у кладці.
Отже, ці динозаври, разом з Сонцем, могли виступати в ролі співінкубаторів, що забезпечувало менш ефективний метод інкубації в порівнянні із сучасними птахами.
Раніше палеонтологи виявили в китайській формації Ісянь скам’янілість нового виду скорпіона, що полював на динозаврів.
