Монументальні кам’яні статуї моаї залишаються загадкою для вчених вже багато століть, адже існує безліч питань, на які досі немає точних відповідей.
Чимало людей знають, де саме розташовані ці статуї – на острові Пасхи, який знаходиться на півдні Тихого океану. Дослідники впевнені, що їх виготовили давні полінезійці з народу Рапа-Нуї. Більшість з моаї висічені з вулканічного туфу (спеченого попелу). Вважається, що ці величезні фігури були створені між 1250 і 1500 роками нашої ери.
Цікавинки про загадкові статуї моаї
На даний момент на острові налічується 887 кам’яних статуй. В середньому їх висота коливається від 3 до 5 метрів, а вага – від 10 до 14 тонн (найменші з них важать близько 5 тонн). Приблизно 40 статуй важать більше 10 тонн, а найвища з них сягає 10 метрів і важить близько 74 тонн.
Найбільшою загадкою під час досліджень стало питання, яким чином ці велетенські статуї моаї переміщувалися з місць їх виготовлення до різних точок острова Пасхи. Вчені стверджують, що близько 500 з цих монументів були транспортувані через нерівний рельєф і подолали відстань від 16 до 18 кілометрів.
Статуї вирізали кам’яними інструментами – долотами та теслами, завдяки чому їх зображення виглядають дуже виконаними. Дослідники підрахували, що це стало можливим завдяки використанню відповідних матеріалів; фігури вирізали з вулканічної породи, що легше обробляється, ніж граніт або базальт. Туф є м’яким і пористим, що значно полегшувало роботу майстрів, які мали накопичений досвід за покоління. Деякі моаї так і залишилися в каменоломнях.

У 2013 році професор Карл Ліпо з Бінгемтонського університету в США разом із колегами висловили таку теорію: статуї «ходили». Нещодавно, в жовтні 2025 року, таблоїд Dailymail опублікував новини про те, що таємницю острова Пасхи вдалося розгадати: Ліпо та його команда провели експеримент, який підтвердив цю теорію.
Спочатку вчені створили 3D-модель монумента, потім відтворили її в реальних умовах. Статуя важила 4,35 тонн, до її верхньої частини прив’язали три мотузки, і 18 людей за 40 хвилин змогли перемістити фігуру на 100 метрів, розгойдуючи мотузками з боку в бік. Дослідники зауважили:
Статуї можуть рухатися вперед при коливаннях завдяки D-подібній основі та нахилу голови.
На думку науковців, результати експерименту є вагомим доказом того, що моаї могли «переміщатися пішки». Ці висновки також відображають усні перекази, що передавалися на острові Пасхи, у яких розповідається, що статуї рухалися з каменоломень до призначених місць.
Також на острові знайдено розгорнуту мережу доріг, які могли бути використані для перевезення статуй.

Раніше існували припущення, що фігури переміщувалися в горизонтальному положенні на спеціальних дерев’яних «санях».
Навіщо виготовляли «ходячі» статуї моаї на острові Пасхи
Науковці вважають, що ці монументи мали духовне значення для давніх полінезійців. Імовірно, статуї символізували духів могутніх предків, зокрема вождів, які мали особливу силу (так звану ману). За віруваннями Рапа-Нуї, ця сила могла впливати на долю громади, охороняти її та благотворно впливати на урожай.
В легендах острова Пасхи сказано:
- Статуї моаї «оживали» в образах духів-захисників.
- Їхні очі могли «бачити» світ живих.
Очі зі спеціального каміння вставляли тільки тим статуям, які «доходили» до своєї мети і встановлювалися на церемоніальних кам’яних платформах (аху). Таким чином, монументи вважалися «живими образами предків» для стародавніх мешканців острова.
Також на деякі статуї надягали великі червоні кам’яні «капелюхи» – пукао, виготовлені з вулканічної породи під назвою скорія. Наявність такого декору вказувала на те, що статуя володіє особливою силою.

Кам’яні статуї моаї розташовували обличчям у бік глибини острова. Це може підтверджувати теорію, що вони слугували для стародавніх полінезійців захисниками, тобто спостерігали за людьми та охороняли їх.
На монументах можна знайти різноманітні символи. Дослідники припускають, що це можуть бути як робочі знаки, так і знаки, пов’язані з віруваннями Рапа-Нуї. Вірогідно, давній народ перестав виготовляти величезні статуї через зміни у своїх віруваннях.
Нагадаємо, наприкінці листопада цього року було опубліковано дослідження, згідно з яким гігантські статуї острова Пасхи виготовляли не під контролем потужних ієрархічних структур, як вважали раніше, а їх виробництво базувалося на співпраці малих сімейних груп.
















