Науковці провели дослідження про сік аронії, який ще відомий як чорноплідна горобина, і з’ясували, що цей напій може сприяти стабільному обміну речовин та здоров’ю кишківника, особливо при вживанні їжі з високим вмістом жирів. Про це інформує Earth.
У дослідженні, результати якого опублікували в журналі Frontiers in Nutrition, вчені шукали відповідь на питання, чи допомагає сік цих ягід організму в умовах високожирного раціону.
Дослідники використали стерильних мишей, яким пересадили людський мікробіом. Вибір донорів був таким: двоє мали подібні фізіологічні показники, але істотно відрізнялися за рівнем запалення — один мав низький рівень, а інший — високий, як у стані спокою, так і після вживання жирної їжі.
Команда провела пересадку мікроорганізмів стерильним мишам і виростила друге покоління, щоб підтвердити, що людський мікробіом прижився та залишився стабільним.
У мишей утворилися дві різні кишкові спільноти, що відповідали їхнім людським донорам, а їхня кров продемонструвала відмінності — профілі з низьким і високим рівнем запалення були помітні ще до початку експерименту.
Методика дослідження
Експеримент з годування тривав вісім тижнів. Миші вживали або сік аронії, або контрольний напій з таким же вмістом цукру. Протягом перших двох тижнів їм давали стандартний корм разом з призначеним напоєм. Наступні шість тижнів миші перейшли на високожирову дієту, продовжуючи вживати той же напій. Це дозволило підтримувати однакові показники споживання цукру в обох групах.
Команда збирала зразки калу для моніторингу змін у складі бактерій, а також проводила аналізи крові.
Вплив соку аронії на мікробіом
Протягом перших двох тижнів на стандартному кормі сік аронії почав впливати на кишкову спільноту. Миші, які вживали його, показали невелике зростання загального різноманіття видів, відомого як альфа-різноманіття.
Деякі групи бактерій, зокрема родина Eggerthellaceae, стали більшими за чисельністю. Ці бактерії відомі своєю здатністю перетворювати рослинні поліфеноли на менші сполуки, які здатний використовувати організм.
Високожирова дієта призвела до перебудови мікробіому — явища, яке науковці називають зміною бета-різноманіття. Слід зазначити, що метаболіти в крові також почали змінюватися під впливом такої дієти, а сік аронії зменшував деякі з цих змін.
Учені виявили, що миші, які споживали сік, демонстрували вищу стійкість до негативного впливу високожирового раціону порівняно з тими, хто пив контрольний напій.
При цьому первинний мікробіом мав значення: тварини з мікробіомом донора з низьким рівнем запалення були більш стійкими, ніж ті, у кого мікробіом із високим рівнем запалення.
Сигнали в крові
У статті зазначено, що аналіз крові надав ще один рівень доказів. Вживання соку аронії вплинуло на підвищення рівнів фосфатидилхолінів та подібних ліпідів. Ці молекули є основними компонентами клітинних мембран, зокрема оболонки кишківника, що виконує бар’єрну функцію між його вмістом і кров’ю. Здорова структура мембран забезпечує щільніший бар’єр і знижує ризик проникнення бактеріальних компонентів у кров, що може призвести до запалення.
Після восьми тижнів у мишей, які пили сік аронії, виявили також нижчий рівень триметиламін-N-оксида (TMAO) в порівнянні з контрольною групою. Ця сполука утворюється, коли кишкові бактерії обробляють певні поживні речовини, такі як холін, а печінка перетворює продукти їх розпаду.
У сукупності нижчий рівень TMAO та вищий рівень фосфатидилхолінів свідчать про зміни в обміні жирів, пов’язані з покращенням бар’єрної функції.
Їжа, мікроби та сік аронії
У мишей з мікробіомом низького рівня запалення сік аронії підвищував рівень індолакрилової кислоти — молекули, яку певні бактерії виробляють з амінокислоти триптофану. Дослідження пов’язують її з антиоксидантною активністю, протизапальними сигналами та підтримкою цілісності кишкового бар’єра.
Покажемо, що не кожен мікробіом здатен синтезувати цю молекулу — лише певні види бактерій мають необхідні ферменти. Користь від соку залежала від того, які саме мікроорганізми були присутні в кишківнику спочатку.
Варто зазначити, що це дослідження, проведене на контрольованій тваринній моделі за участі мікробіомів двох людських донорів, відкриває можливості для вивчення механізмів, проте не відображає повної картини, притаманної людям.
Проте отримані висновки науковців підкреслюють, що здоров’я є результатом взаємодії між поживними речовинами та мікроорганізмами, особливо в умовах високожирового раціону.
