Морські печери Середземного моря, які раніше служили притулком для видів, що опинилися під загрозою зникнення, сьогодні стали свідками зростаючої екологічної кризи.
Виявилося, що печери насправді далеко не безпечні і піддаються невидимій загрозі — пластиковим відходам, зазначає IDR. Те, що колись було домом для морських істот, тепер перетворилося на місце скупчення сміття.
Хоча проблема пластикового забруднення не нова, науковці виявили тривожні новини в цій тривалій екологічній катастрофі.
Що виявили вчені
Нове дослідження показало шокуюче скупчення пластику та іншого сміття в ізольованих морських печерах Кіпру. Вчені знайшли відходи в кожній дослідженій печері, причому в деяких зі значним накопиченням — до 97 предметів на квадратний метр, що в рази перевищує рівні, які зазвичай спостерігаються на пляжах або дні моря.
Це дослідження є першим комплексним оглядом морського сміття в прибережних печерах Середземномор’я і викликає серйозні побоювання щодо загрози для морського життя. Результати демонструють, що морські печери діють як “природні пастки” для відходів, які потрапляють у воду.
Це скупчення сміття, особливо пластикові відходи, становить серйозну загрозу як для місцевої екосистеми, так і для видів, що опинилися під загрозою зникнення, які використовують ці печери як притулок.
Дослідники пояснили, що морські печери є замкнутими середовищами, і сміття не може легко покинути ці простори.
Було виявлено, що печери з більшою внутрішньою пляжною зоною і помірною хвильовою активністю накопичують більше сміття, створюючи прихований резервуар пластику. Понад 24 тисячі предметів, вагою 176 кг, були знайдені в 23 печерах, що свідчить про зростаюче забруднення цих природних замкнутих середовищ.
Що стурбувало науковців і що таке “пластитар”
Помітними виявилися численні відходи з полістиролу та пластикові фрагменти. Виявлення цих пластикових відходів турбує не лише через їх кількість, але й через їх тривалість — пластик розпадається на дрібні частини, перетворюючись на мікропластик, який важко видалити з навколишнього середовища.
Однак найбільш тривожне відкриття дослідження — нова форма забруднення, відома як “пластитар”. Ця липка чорна речовина виникає, коли залишки смоли змішуються з мікропластиком і макропластиком, створюючи смолоподібну кірку, що покриває стіни і дно печер. “Пластитар” є небезпечним новим забрудником, що з’явився останнім часом у морському середовищі, і його присутність у печерах ще більше підвищує екологічні ризики.
Чим небезпечний “пластитар”
Ситуація з “пластитаром” викликає особливу стурбованість, оскільки він може впливати на самі печери, які є притулком для морських мешканців. Ці смолисто-пластикові кірки формують токсичне середовище для істот, які використовують печери для розмноження.
Наприклад, середземноморські тюлені-монахи, одні з найбільш вразливих морських ссавців, використовують ці печери для відпочинку та виходу на світ молоді, а накопичення пластитару може мати згубні наслідки.
Дослідження показало, що найбезпечніші зони печер для малюків тюленів тепер перетворюються на сховища пластику.
У довгих, коридороподібних печерах сміття накопичується в задній частині, де зазвичай перебувають молоді особини. Це є іронічним — найзахищеніша частина печери для тюленів тепер є місцем з найбільшими концентраціями відходів. Хоча випадків загибелі тюленів через великі шматки сміття задокументовано не було, мікропластик в їх травному тракті вказує на зростаючу загрозу для їхнього здоров’я.
