Протягом багатьох років науковці вивчали, як можна продовжити час, протягом якого людина може перебувати в космосі. Астронавти потребують кисень та воду, проте їх транспортування з Землі є дуже складним і витратним процесом.
Як зазначає Indian Defence Review, команда NASA з демонстрації карботермічного відновлення, або CaRD, успішно отримала кисень з місячного ґрунту, використовуючи концентрацію сонячної енергії. Це досягнення стало результатом серії складних тестів прототипу.
Протягом тривалого часу NASA розглядало можливість: замість імпортування ресурсів з Землі, астронавти могли б видобувати необхідні матеріали з середовища, в якому вони знаходяться.
Видання повідомляє, що місячний реголіт на 45% складається з кисню за масою. Однак кисень у ньому не доступний, оскільки він хімічно пов’язаний із силікатними мінералами та металевими оксидами. У такому вигляді він не може бути використаний для дихання.
Земля також постачає кисень до Місяця через магнітохвіст нашої планети, але ці ресурси недоступні без активного втручання.
Команда CaRD вирішила цю проблему, застосувавши карботермічне відновлення для розриву хімічних зв’язків. Сонячний концентратор спрямовує енергію на спеціальний реактор, що дозволяє нагрівати матеріал. Це запускає реакцію, яка виділяє кисень із ґрунту, одночасно виробляючи оксид вуглецю як побічний продукт. За інформацією NASA, оксид вуглецю є основним компонентом, необхідним для виробництва як кисню, так і пального.
Дослідники також підкреслюють, що результати експерименту можуть виходити за межі Місяця. NASA зазначила, що схожі системи, які використовуються для обробки газів з реголіту, можуть бути адаптовані для умов Марса.
На Місяці планують побудувати гігантський енергетичний пояс
Раніше в Daily Galaxy було повідомлено, що японські інженери представили концепцію величезного кільця з сонячних панелей, яке буде обгортати Місяць по екватору. Проект отримав назву “Місячне кільце”.
Нова технологія від корпорації Shimizu обіцяє забезпечити постачання чистої енергії, незалежної від погодних умов або добового циклу нашої планети. Плануєтся збудувати сонячний пояс шириною приблизно 400 кілометрів та довжиною 11 000 кілометрів, що відповідає протяжності місячного екватора.
