Дослідники виявили унікальні генетичні та біологічні характеристики, які можуть пояснити неймовірне довголіття іспанки Марії Браньяс, яка дожила до 117 років, зберігаючи при цьому надзвичайне здоров’я, повідомляє Indian Defence Review.
Нове дослідження, опубліковане в Cell Reports Medicine, виконали науковці з Інституту досліджень лейкемії імені Жозепа Каррераса у Барселоні. Вони детально проаналізували кров, слину, кал і сечу жінки, виявивши, що багато клітинних маркерів її організму виглядають на десятки років «молодшими» за її справжній вік. Дослідники вважають, що цей випадок може відкрити нові підходи до здорового старіння.
Відзначається, що Браньяс мала нижчий рівень запалення, а також вищий рівень серцево-судинного здоров’я та функції імунної системи порівняно з тими, хто вдвічі молодший за неї. Її мікробіом кишечника також виявив високу стійкість. Результати свідчать про рідкісний генетичний профіль, що захищає жінку від вікових змін.
“Екстремальний вік, представлений такими супердовгожителями, як Браньяс, є парадоксом в нашому розумінні старіння: хоч вони і в поважному віці, їх здоров’я залишається досить гарним”, – зазначають дослідники на чолі з епігенетиками Елоєм Сантосом-Пухоля і Алексом Ногерою-Кастельсом.
Вони припустили, що комбінація ДНК Браньяс із середземноморською дієтою, багатою на йогурти, а також активний фізичний і соціальний спосіб життя могли створити ідеальні умови для виняткового довголіття.
Яке значення має ДНК Браньяс для досліджень старіння
Цікаво, що “молодість” її геному не відповідала її хронологічному віку. Хоча теломери — захисні кінці хромосом, пов’язані з процесами старіння — були значно коротшими, що зазвичай вважається тривожним маркером, у Браньяс ніколи не діагностували рак. Дослідники вважають, що короткі теломери могли стримувати надмірний ріст клітин, виконуючи протиракову функцію.
На думку видання, парадокс її здоров’я може змінити традиційне уявлення про біомаркери старіння. Більшість концепцій старіння стверджують, що короткі теломери означають коротше життя, але ситуація з Браньяс ставить під сумнів це припущення. Можливо, процес клітинного старіння в неї відбувався іншим, більш контрольованим шляхом. Спеціалісти сподіваються, що це несподіване відкриття може трансформувати підходи до терапій для запобігання старінню та розвитку захворювань.
“Зображення, яке виникає з нашого дослідження, хоча й ґрунтується лише на одному винятковому випадку, показує, що похилий вік і погане здоров’я не завжди йдуть разом,” – підкреслили автори роботи.
Дослідницька команда зазначила, що для підтвердження своїх висновків потрібні більш широкі дослідження, але випадок Браньяс є переконливим початком.
Чим супердовгожителі відрізняються від інших
Супердовгожителі, як Браньяс, складають надзвичайно малу частину населення: лише кожний десятий, хто доживає до 100 років, досягає 110. Хоча спосіб життя, безумовно, грає важливу роль, дослідження підкреслило, що саме генетична структура, можливо, є вирішальним чинником в цій різниці. Великі дослідження також виявляють спільні риси серед довгожителів, такі як вищий рівень “хорошого” холестерину, кращий контроль запалення та унікальний склад мікрофлори кишечника.
Її здатність залишатися активною як фізично, так і соціально, до пізнього віку, формує уявлення про старіння як процес, що є стійким, а не деградаційним. І хоча це дослідження зосереджене лише на одній особі, його наслідки можуть бути значними. Автори рекомендованують використовувати подібні дані для пошуку біомаркерів для здорового старіння та розробки індивідуальних терапій довголіття.
