Внаслідок змін, які призводять до трансформації цілих екосистем, океани стали пропускати менше світла, і наслідки цього поки що не до кінця з’ясовані.
Припливи й відпливи впливають на поведінку багатьох морських організмів, але в останні десятиліття значні ділянки поверхні океану дивним чином темніють, як зазначає Newscientist. Тім Сміт, морський вчений з Плімутської морської лабораторії у Великій Британії, і його команда вперше зафіксували цю тенденцію у відкритому океані минулого року.
Він розповів, що разом із колегами проаналізували 20-річні супутникові дані, аби відстежити зміни оптичних властивостей океану. “Наше відкриття полягало в тому, що ми зафіксували стійкі тенденції потемніння, тобто поверхневі води стають менш прозорими. Замість випадкових ділянок, що розкидані по всьому океану, ці зміни формують великі, пов’язані регіони. Загалом, приблизно п’ята частина світового океану потемніла”, – зазначив вчений.
Чому океан темніє
У прибережних районах потемніння океану можна пояснити змінами в річках, що впадають у море. Дії людини на території узбережжя впливають на викиди у воду, змінюючи її оптичну якість.
Ще одним важливим аспектом потемніння прибережних океанів є надходження поживних речовин. Добрива, які використовуються в сільському господарстві, змиваються в річки і сприяють росту фітопланктону. Посилене цвітіння фітопланктону знижує глибину проникнення світла у воду.
“Ми виявили, що ці зміни не обмежуються лише узбережжями: відбувається також помітне потемніння відкритого океану”, – додав вчений.
Що викликає зміни у відкритому океані
Ці зміни можуть бути пов’язані із змінами в цвітінні фітопланктону через кліматичні фактори. Вчені спостерігають підвищення температури океану, частіше виникнення морських теплових хвиль та зміни солоності в певних регіонах. Ці явища разом впливають на великі моделі океанської циркуляції.
Цвітіння фітопланктону залежить від поєднання світла, поживних речовин, температури і структури водної товщі. Взимку відкритий океан зазвичай добре перемішується з-за штормів. Але весною утворюються більш стабільні поверхневі шари, які обмежують перемішування, концентруючи світло і поживні речовини в верхніх шарах океану, де фітопланктон може оптимально рости.
“Я підозрюю, що спостерігається складна взаємодія між зміненими глобальними моделями циркуляції та більш локальними змінами погоди, такими як сонячні умови і стабільніші поверхневі води, які сприяють росту фітопланктону і впливають на загальне потемніння відкритого океану”, – зазначив вчений.
Що станеться, якщо світло не проникатиме так глибоко у воду
Як зазначає Сміт, наслідки розширення великих темних ділянок означають, що придатне для життя середовище в поверхневих шарах океану зменшується на десятки, а може й сотні метрів.
Якщо організми виявляться в ситуації, коли їх можливості до росту, руху, полювання, спілкування, розмноження та фотосинтезу обмежені, конкуренція за ресурси зросте. У короткостроковій перспективі деяким видам може стати легше полювати, оскільки вони зможуть витрачати менше енергії. Однак це матиме непрямі наслідки для харчових ланцюгів і світового рибальства, і ми поки що не знаємо, як це вплине в глобальному масштабі.
Які глобальні наслідки цих змін
Темніння океанів також впливає на кругообіг вуглецю. Якщо зоопланктон не має можливості занурюватись на великі глибини, щоб уникнути хижаків через обмеження освітленості, це зменшує їхню здатність абсорбувати вуглець з атмосфери. Коли зоопланктон гине, він опускається на дно, зберігаючи вуглець, накопичений у його тілі, але якщо він не занурюється глибоко, то менш ефективно транспортує вуглець у глибокі води. В результаті більша його частина, ймовірно, залишиться на поверхні, де може бути виведена назад в атмосферу замість того, щоб ізолюватись у надрах океану на століття.
Чи можливо зупинити темніння океану
На думку Сміта, ситуацію в деяких районах можливо виправити. Прибережні води особливо чутливі до змін на суші, зокрема до впливів сільського господарства. Добрива, ґрунт та органічні матеріали, які змиваються з полів, можуть потрапляти в річки, а потім і в море, збільшуючи вміст світлопоглинаючих речовин. Це означає, що поліпшення управлінських практик на землі може допомогти відновити прозорість прибережних вод.
Проте впоратися з цими аспектами у відкритому океані набагато складніше. Навіть якщо глобальні викиди завтра зменшаться до нуля, океану знадобляться століття, щоб відреагувати.
