Коли говорять про «податки на нерухомість», найчастіше мають на увазі податок з доходу продавця. Але й у покупця є власні обов’язкові платежі — менші за сумою, проте не менш важливі, оскільки без них нотаріус просто не посвідчить угоду. Розберемо, за що саме відповідає покупець і в яких випадках можна законно уникнути частини витрат.
Збір до Пенсійного фонду — головний платіж покупця
Основний обов’язковий платіж з боку покупця — це збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості нерухомості, зазначеної в договорі купівлі-продажу. Цей збір сплачується практично при кожному придбанні житлової чи нежитлової нерухомості й перевіряється нотаріусом безпосередньо перед посвідченням угоди — без підтвердження сплати договір просто не посвідчать.
Хто може не платити 1%
Законодавство передбачає звільнення від цього збору для окремих категорій покупців: осіб, які купують житло вперше, а також громадян, які перебувають у черзі на отримання житла від держави. Окремо звільнені державні підприємства, установи та організації, що купують нерухомість за бюджетні кошти.
Якщо ви претендуєте на таке звільнення, нотаріус перевіряє факт «первинності» покупки за відповідними реєстрами під час оформлення угоди. Це означає, що право на пільгу підтверджується одразу, у процесі угоди, а не оформлюється заднім числом — тому варто заздалегідь повідомити нотаріуса про свій статус і мати документи напоготові.
А хто платить державне мито
За загальним правилом державне мито за посвідчення договору купівлі-продажу традиційно відносять на продавця. На практиці ж сторони часто домовляються ділити цю статтю витрат порівну або повністю перекладають її на покупця — це питання договірних відносин між сторонами, а не жорсткої законодавчої вимоги саме для покупця.
Чи платить покупець податок на дохід
Ні. Податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з операції купівлі-продажу нерухомості нараховуються на дохід продавця, а не покупця. Покупець самостійно ПДФО з угоди не сплачує — його зобов’язання обмежуються збором до Пенсійного фонду та, за домовленістю сторін, часткою державного мита чи послуг нотаріуса.
Чому не можна занизити ціну в договорі
Спокуса вказати в договорі суму меншу за реальну, щоб зменшити базу для розрахунку зборів, на практиці не працює: угода перевіряється щодо відповідності оціночній вартості об’єкта, і занизити суму нижче цієї оцінки просто не вдасться — система реєстрації угод не пропустить такий договір. Тобто платежі однаково розраховуються від більшої з двох сум: договірної або оціночної вартості.
Практичний підсумок
Готуючись до купівлі нерухомості, покупцю варто закладати в бюджет: 1% збору до Пенсійного фонду (якщо немає права на звільнення), можливу частку державного мита за домовленістю з продавцем, а також послуги нотаріуса та оцінку майна. Якщо ви купуєте перше житло або стоїте в черзі на отримання житла — уточніть у нотаріуса можливість звільнення від пенсійного збору до підписання договору, а не після.
Поширені запитання
Чи можна повернути 1% збору, якщо сплатив його помилково як покупець першого житла?
Так, за наявності підтвердженого права на звільнення помилково сплачений збір можна повернути, звернувшись із відповідною заявою — але простіше підтвердити статус ще до підписання договору.
Чи платить покупець податок на нерухомість одразу після купівлі?
Річний податок на нерухоме майно (для об’єктів понад встановлену пільгову площу) — це окремий щорічний платіж власника, який не пов’язаний із самою угодою купівлі-продажу і нараховується пізніше, за підсумками звітного періоду.
Чи впливає вид нерухомості (квартира, будинок, нежитлове приміщення) на розмір збору до Пенсійного фонду?
Ставка збору лишається незмінною — 1% від вартості об’єкта, незалежно від типу нерухомості.
Хто перевіряє право на звільнення від збору — покупець самостійно чи нотаріус?
Перевірку здійснює нотаріус під час оформлення угоди, на підставі відповідних державних реєстрів і документів, наданих покупцем.
