Коли виникає обов’язок сплатити податок при спадкуванні
Окремого «податку на спадщину» як окремої статті в Податковому кодексі України не існує — натомість оподатковується дохід, який спадкоємець отримує у вигляді успадкованого майна. Це важлива різниця: юридично мова йде про податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який просто застосовується до конкретного виду доходу — вартості нерухомості, автомобіля чи іншого майна, отриманого у спадок.
Обов’язок сплатити податок виникає з моменту набуття права власності на успадковане майно, і спадщина відкривається в день смерті спадкодавця або в день, коли його офіційно визнають померлим за рішенням суду. При цьому спосіб успадкування — за заповітом чи за законом — на розмір і саму наявність податку не впливає: в обох випадках застосовуються ті самі правила та ставки.
Ставки залежно від ступеня споріднення та резидентства
Ключовий фактор, який визначає розмір податку, — це ступінь споріднення між спадкодавцем і спадкоємцем, а також резидентський статус обох сторін. Пункт 174.2 Податкового кодексу України встановлює три основні варіанти ставок.
| Ситуація | Ставки |
|---|---|
| Спадкоємці першого ступеня (батьки, чоловік/дружина, діти, у т.ч. усиновлені) та другого ступеня (рідні брати/сестри, дід, баба, онуки) | 0% ПДФО, військовий збір не нараховується |
| Резиденти України, які не входять до першого чи другого ступеня споріднення (тітки, дядьки, племінники, двоюрідні родичі, особи без родинних зв’язків) | 5% ПДФО + 5% військового збору (разом 10% від оціночної вартості майна) |
| Спадкоємець або спадкодавець — нерезидент України | 18% ПДФО + 5% військового збору (разом 23%), незалежно від ступеня споріднення |
Ставка військового збору для фізичних осіб з 1 грудня 2024 року становить 5% — раніше вона дорівнювала 1,5%, і це підвищення стосується всіх видів доходу, оподатковуваного ПДФО, включно зі спадщиною. Якщо ПДФО нараховується за нульовою ставкою, військовий збір теж не сплачується, оскільки він прив’язаний саме до факту нарахування ПДФО.
Хто звільнений від податку незалежно від споріднення
Окремо від правил, пов’язаних зі ступенем споріднення, законодавство передбачає нульову ставку для певних категорій спадкоємців незалежно від того, ким їм доводився спадкодавець. Це особи з інвалідністю першої групи, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти з інвалідністю — для них успадковане майно не оподатковується, навіть якщо спадкодавець не був близьким родичем.
Важливо розуміти, що статус пенсіонера сам по собі не дає окремої податкової пільги — пенсіонер звільняється від податку лише тоді, коли він одночасно є спадкоємцем першого чи другого ступеня споріднення, а не через сам факт пенсійного віку.
Приклад розрахунку
Припустимо, спадкоємець отримує квартиру, оцінена вартість якої становить 1 800 000 грн. Якщо спадкодавець — один із батьків, застосовується нульова ставка, і спадкоємець не сплачує нічого, крім супутніх нотаріальних витрат. Якщо ж спадкодавцем є, наприклад, тітка (третій ступінь споріднення), а спадкоємець — резидент України, розрахунок буде іншим: ПДФО 5% від 1 800 000 грн становить 90 000 грн, і ще 90 000 грн додається як військовий збір 5% — разом 180 000 грн, тобто 10% від оціночної вартості майна.
Якщо ж хоча б одна зі сторін — нерезидент України, та сама квартира обійдеться дорожче: 18% ПДФО (324 000 грн) плюс 5% військового збору (90 000 грн) — разом 414 000 грн, тобто 23% від вартості. Ці приклади умовні: реальна сума завжди залежить від оціночної вартості конкретного об’єкта, яку визначає незалежний оцінювач на момент оформлення спадщини.
Оцінка майна: навіщо вона потрібна навіть при нульовій ставці
Оцінка успадкованого майна — обов’язковий елемент оформлення спадщини, оскільки саме вона формує базу оподаткування, навіть якщо ставка податку в підсумку дорівнює нулю. Без звіту про оцінку нотаріус не може визначити суму ПДФО чи підтвердити її відсутність і, відповідно, не може видати свідоцтво про право на спадщину для нерухомого майна.
На практиці більшість нотаріусів вимагають оцінку незалежно від того, до якої категорії належить спадкоємець, оскільки вона потрібна і для реєстраційних дій — зокрема для внесення відомостей про нового власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вартість самої оцінки, як і нотаріальних послуг, відрізняється залежно від регіону, типу майна та обраного нотаріуса — приватного чи державного, — тому орієнтовний кошторис варто уточнювати безпосередньо перед зверненням.
Як і коли сплачується податок
Існує два варіанти сплати податку на спадщину. Перший — безпосередньо під час нотаріального оформлення: нотаріус самостійно передає відомості про отриману спадщину до податкової служби, і в такому разі окрему декларацію про майновий стан і доходи подавати не потрібно. Другий варіант — самостійне декларування спадкоємцем: декларація подається до 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини, а сплатити нараховану суму потрібно до 1 серпня того самого року.
Якщо спадщина оподатковується за нульовою ставкою і в спадкоємця немає інших підстав для подання декларації, подавати її взагалі не обов’язково. У всіх інших випадках — коли застосовується ставка 5% чи 18% — подання декларації є обов’язковим незалежно від того, повідомив нотаріус податкову службу чи ні.
Чи впливає спосіб успадкування і успадковані борги
Як уже згадувалося, оподаткування не залежить від того, отримано майно за заповітом чи за законом (у порядку черговості спадкоємців) — податкові наслідки в обох випадках ідентичні. А от питання боргів спадкодавця має окрему логіку: якщо померлий мав податкову заборгованість чи інші борги, контролюючий орган чи кредитори можуть вимагати їх погашення від спадкоємців, але лише в межах вартості фактично отриманого майна, а не понад цю суму.
Це означає, що спадкоємець не ризикує власним майном, яке не входить до спадщини, навіть якщо борги покійного перевищують вартість успадкованого. Прийняти спадщину чи відмовитися від неї потрібно у визначений законом строк після її відкриття — якщо спадщина обтяжена значними боргами, варто заздалегідь порахувати, чи вигідніше її прийняти, чи відмовитися на користь інших спадкоємців або держави.
Розуміння механіки оподаткування спадщини — це насамперед розуміння того, що вирішальну роль відіграє не сам факт отримання майна, а ступінь споріднення зі спадкодавцем і резидентський статус обох сторін. Для близьких родичів спадщина найчастіше обходиться без податкового навантаження, тоді як для далеких родичів чи нерезидентів сума може бути суттєвою, тому варто порахувати її заздалегідь, ще до звернення до нотаріуса.
Підсумок
Окремого податку на спадщину в Україні немає — оподатковується дохід у вигляді успадкованого майна за ставками ПДФО, прив’язаними до ступеня споріднення: 0% для першого й другого ступеня, 5%+5% військового збору для інших родичів-резидентів, 18%+5% для нерезидентів. Окремі категорії — особи з інвалідністю І групи, діти-сироти — звільнені від податку незалежно від споріднення. Оцінка майна обов’язкова навіть при нульовій ставці, а податок сплачується або через нотаріуса при оформленні, або самостійно до 1 серпня року, наступного за отриманням спадщини. Борги спадкодавця переходять до спадкоємців лише в межах вартості отриманого майна.
FAQ
Чи існує окремий закон про податок на спадщину?
Ні, оподатковується дохід у вигляді успадкованого майна за нормами статті 174 Податкового кодексу, а не окремий самостійний податок.
Чи потрібно платити податок, якщо спадщину залишив один із батьків?
Ні, батьки належать до першого ступеня споріднення, для якого діє нульова ставка ПДФО і військового збору.
Скільки податку заплатить племінник, якщо успадкує майно від тітки чи дядька?
Якщо обидві сторони — резиденти України, застосовується 5% ПДФО плюс 5% військового збору, разом 10% від оціночної вартості майна.
Чи впливає на податок те, що спадщину отримано за заповітом, а не за законом?
Ні, спосіб успадкування не впливає на розмір і наявність податку — правила однакові в обох випадках.
Чи можна не подавати декларацію, якщо ставка податку нульова?
Так, якщо немає інших підстав для подання декларації про майновий стан і доходи, спадкоємець з нульовою ставкою може її не подавати.
Що буде, якщо у спадщину входять борги покійного?
Спадкоємець відповідає за борги спадкодавця лише в межах вартості фактично отриманого майна, а не власним майном понад цю суму.
Чи потрібна оцінка майна, якщо спадкоємець звільнений від податку?
На практиці нотаріуси зазвичай вимагають оцінку незалежно від ставки, оскільки вона потрібна і для реєстраційних дій з нерухомістю, а не лише для розрахунку податку.
